обѣщати

обѣщати
ОБѢЩА|ТИ (137), -Ю, -ѤТЬ гл.
1.Обещать, взять на себя обязательства в чем-л.:

пьрьвѣѥ брате клименте изнеси си ст҃оѥ еуанг҃лиѥ... ѥже обѣщалъ ѥси дати ст҃ѣи б҃ци. ЖФП XII, 48б; и... ради... феодоси˫а все˫а рѹси свѣтилника. ѡбѣщавшаго молитисѧ за ны. ФПМол XI сп. 1296, 276 об.; не раскаисѧ ѡ дарѣхъ ˫аже ѡбѣща рабомъ своимъ. СбЯр XIII, 196 об.; ѱеѡдосии... ре(ч). не забываи игумене еже ‹ми› ѥси ѡбѣщалъ. ЛЛ 1377, 64 (1074); посла [работников] да дѣлають въ виноградѣ ѥго. обѣщавъ имъ по сребренику дати. ЧтБГ к. XI сп. XIV, 56; коле красно ѥже жити бра(т)и въкупѣ семь б҃ъ ѡбѣща животъ вѣчены˫а [так!] Служ XIV (1), 1 (приписка); Диѡнисии ц(с)рь, слѹша˫а гѹдьца добрѣ гѹдѹща, ѡбѣща емѹ даръ дати капь злата. (ἐπηγγείλατο) Пч к. XIV, 29; Данилъ же свѣтъ створи. со брато(м) си. ѡбѣща емѹ Киевъ. ЛИ ок. 1425, 264 об. (1238); Анкадъ же вожь емѹ бѣ и ѡбѣща емѹ. да село его не пожьжено бѹдеть. Там же, 278 (1256);

прич. в роли с.:

помьнимъ абиѥ отъ многа намъ обѣщавъшиихъ ˫ако въ коѥжьдо лѣто съходи||тисѧ на възисканиѥ (ἐπαγγειλαμένους) ΚΕ XII, 127–128; Обѣщавыи пре(д)ставити д҃нь. нынѣ исполнѧѥть обѣтъ ГБ XIV, 4в;

|| дать (давать) обет в чем-л.:

Елико ихъ дѣвьство обѣщавъше отъмещютьсѧ обѣщани˫а. (ἐπαγγειλομενοι) ΚΕ XII, 84а;

прич. в роли с.:

Гла(в) •л͠д• о обѣщаюштиихъ ΚΕ XII, 5б.

2. Предназначить кому-л.:

посълавъ ѥмѹ. иконѹ б҃и˫а мт҃ре и тѹ имѣти въ житии всѣмъ хранительницю ѡбѣщавъ. (παρεγγυησομενος) ЖФСт XII, 140 об.; анна и преже пороже(н)˫а самоила обѣща б҃у. (καϑυπέσχετο) ГБ ΧIV, 32а.

3. Дать (давать) возможность предположить что-л.:

прѣже даже не обѣщаѥть звьрь образомь к тому да нападаѥ(т) на овца та ѹбогыхъ. Пр 1383, 6б; си˫а же постiзающе. ˫ако же бо глубиньны(х) водъ. овы внутрь крыютсѧ отину(д). овы же кипѧть ѹтѣшнѧѥмы. и изверженье ѡбѣщаѥ(т) ѹбо глубiну. (ὑπισχνεῖται) ГБ XIV, 126б.

4. Согласиться:

и гл҃ша [святые] ѥмѹ [Пимену] хощеши ли пострижемъ тѧ. || и ˫ако же с радостию ѡбѣща имъ. ПКП 1406, 194б–в.

Ср. обѣчати.

Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.) / АН СССР. Институт русского языка. — М.: Русский язык. . 1988.

Поможем студентам написать доклад

Полезное


Смотреть что такое "обѣщати" в других словарях:

  • вѣщати — ВѢЩА|ТИ (754), Ю, ѤТЬ гл. Сказать что л., сообщить: не вѣштати срамьныихъ словесъ. Изб 1076, 93; истинѹ ти вѣщаю о҃че ЖФП XII, 54г; и сльзами разлива˫асѩ и не могыи гл҃ати. въ ср҃дци си начатъ сицева˫а вѣщати. СкБГ XII, 9б; ѡвомѹ вътороѥ по… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • отъвѣщати — ОТЪВѢЩА|ТИ (741), Ю, ѤТЬ гл. 1.Говорить в ответ, отвечать: Повѣдаша нѣкотерии дх҃вьнии… ˫ако очивисть || нѣкъгда ˫ависѧ имъ ди˫аволъ. и сего въпрошенъ бывъ ими. ѡтъвѣшта. (ἀπεκρίνατο) Изб 1076, 193–194; творить кр(с)тъ имь. гл҃ѧ вельгла(с)но.… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • освѧщати — ОСВѦЩА|ТИ (51), Ю, ѤТЬ гл. 1.Освящать: вьсѣми ѡблада˫а. вьсѧ ѡсвѧщаѥши свѧтыимь. твоимь дѹхъмь. Стих 1156–1163, 99; прославиша б҃а. творѧщааго чюдеса велика и прославлѧющааго мѣсто то. и ос҃щающа ѥ моли||твами прп҃дбьнааго оц҃ѧ нашего ѳеодосиѧ.… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • освѣщати — ОСВѢЩА|ТИ1 (26), Ю, ѤТЬ гл. 1.Освещать: Вѣдѣ и инъ свѣ(т). имже ѿгнасѧ первобытна˫а тма. или (прерѣзасѧ) преже бывъ види мы˫а твари. и обьхоженье кружное звѣздъ. и вышнее освѣщенье миръ весь освѣща˫а. (αὐγοζουσαν) ГБ к. XIV, 26б; по се(м) же и… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • поміщати — I = помістити (надавати місце комусь / чомусь, розташовувати що н. десь), у[в]міщати, у[в]міщувати, у[в]містити, приміщати, приміщувати, примістити, пристроювати, пристроїти, примощувати, примостити, пристосовувати, пристосувати; у[в]саджувати,… …   Словник синонімів української мови

  • въмѣщати — ВЪМѢЩА|ТИ (14), Ю, ѤТЬ гл. 1. Заключать что л. во что л. или в чем л.: [о боге] и лакътьныими дъсками. никде же въмѣстимаго въмѣщати. (περικλείειν) ЖФСт XII, 104 об.; въ ст҃а˫а ст҃хъ вмѣща˫а. (χωροῦσα) ГБ XIV, 94г. 2. Переходить, перемещаться:… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • оцѣщати — ОЦѢЩА|ТИ (25), Ю, ѤТЬ гл. 1.Очищать, делать чистым: да новыми призирании ѡцѣщають нивы. и на сѣмена ˫ако же ѡброци г(с)ни творѧтьсѧ. (τὰς καϑορσεις… ποιοῦντες) ФСт XIV/XV, 101а; || перен.: ты мою плоть ѿ всѧкы˫а свкверъны [так!] ѡцѣщаѥши. СбЯр… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • затріщати — щу/, щи/ш, док. 1) тільки 3 ос.Почати тріщати, видавати різкий сухий звук, утворюючи тріщини або ламаючись, розриваючись на частини. || Почати тріщати під час горіння. || Почати створювати різкий шум, тріскотняву безперервними ударами, стуками і… …   Український тлумачний словник

  • звіщати — а/ю, а/єш, недок., звісти/ти, звіщу/, звісти/ш, док., перех. 1) Оголошувати для загального відома, нагадувати про що небудь. || Указувати на що небудь, означати щось. 2) Провіщати, передрікати що небудь. 3) рідко. Сповіщати, повідомляти кого… …   Український тлумачний словник

  • протріщати — щу/, щи/ш, док. 1) Док. до тріщати. 2) Тріщати якийсь час …   Український тлумачний словник

  • суміщати — а/ю, а/єш, недок., сумісти/ти, іщу/, і/стиш, док., перех. 1) Нерозривно поєднувати; сполучати. || Займатися чим небудь одночасно з іншим. Суміщати обов язки. Суміщати посади. 2) Накладаючи одну на одну (лінії, фігури і т. ін.), досягати збігу… …   Український тлумачний словник

Книги

  • Коло Елу, Андрій Цінцірук. З повагою та острахом притишуючи голос, розповідали дорослі про верболозове коло Елу – такий був перший спогад малої Ганни-Софії. Дивний хлопець, що вмів розмовляти зі звірями та викликати… Подробнее  Купить за 127 руб электронная книга


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»